20% ПДВ на послуги Facebook, Netflix, Apple: як це вплине на ринок та користувачів

3 червня 2021 року депутати в другому читанні прийняли законопроект №4184, він вводить ПДВ на онлайн-послуги компаній-нерезидентів. Після того, як закон підпише президент, і він вступить у силу, для іноземних онлайн-сервісів, якими користуються українці, на зразок Facebook, Netflix, Steam, та окремих сервісів Apple і Amazon, запрацює податок у 20%, але платити його повинні самі компанії .

Що наказує законопроект

Законопроект доповнює 208 Податкового кодексу (щодо оподаткування послуг нерезидентів, які поставляються на території України) нормою про оподаткування електронних послуг. За новими правилами, електронні послуги, які компанії-нерезиденти (у яких немає в країні постійного представництва) поставляють фізособам на території України, обкладаються ПДВ (20%). Такі компанії повинні реєструватися в Україні як платники ПДВ, для них передбачена спрощена процедура реєстрації і подачі звітності.

У той же час, з кодексу виключають норму про «податок на іноземну рекламу», тобто, українські юрособи та ФОП не повинні будуть платити 20% податку при купівлі електронних послуг у іноземних компаній. За даними одного з авторів цього проекту, голови комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетьманцева, це правило буде стосуватися таких послуг, як:

  • завантаження книг, фільмів, журналів;
  • доступ до баз даних;
  • доступ до телеканалів;
  • доступ до електронних ресурсів;
  • доступ до дистанційного навчання;
  • хмарні послуги;
  • поставка програмного забезпечення;
  • надання рекламних послуг в інтернеті.

Якщо орієнтуватися на цей перелік, нова норма про 20% стосуватиметься дуже широкого списку послуг: від AWS і реклами у Facebook або TikTok до перегляду фільмів на Netflix або придбання ігор у Steam. Багато компаній, які зачіпає цей законопроект, не мають поки в Україні представництва.

Якщо закон підпише президент і він вступить у силу, його норми запрацюють з 1 січня 2022 року.
За текстом законопроекту, визначати, що послуги надаються користувачам в Україні, будуть за кодом країни SIM-карти, IP-адресою, місцезнаходженням провайдера, платіжною адресою.

Як його норми позначаться на користувачів і тих ринках, які він стосується?

Думка юриста

Марина Томаш, бізнес-партнер практики податкового права Juscutum зазначає, що для ряду бізнесу, наприклад, медійного / рекламного – це може бути досить зручними змінами, так як цей закон прибирає податок з доходів нерезидентів, який необхідно було оплачувати у розмірі 20%, коли нерезидент надавав рекламні послуги для українського замовника.

«За фактом раніше, щоб працювати рекламному бізнесу з нерезидентом-провайдером рекламних послуг, необхідно було заплатити 20% податку на репатріацію та виступити агентом по ПДВ для нерезидента – це ще 20%. Тепер залишається тільки 20% як агент по ПДВ – це якщо замовник юрособа, і, якщо замовник фізособа, вже за новими правилами, тоді ПДВ за себе платить сам нерезидент », – зазначає юрист.

Хто саме повинен буде платити ПДВ за новими правилами? Юрист відзначає, що це – іноземні компанії, які надають електронні послуги фізособам або ФОП (неплатникам ПДВ) на території України. Вони платять ПДВ у тому випадку, якщо за рік така компанія отримує дохід від цих послуг понад 1 млн грн (це не відноситься до представництв нерезидентів, зареєстрованих в Україні). Це буде стосуватися багатьох компаній і сервісів, від Netflix, Amazon, Apple, Airbnb і Booking, і до Financial Times, і Bloomberg.

Про які конкретно сервіси може йти мова? Вище ми наводили перелік типів послуг, яких стосується нова норма. Марина Томаш наводить приклади конкретних сервісів:

  • підписка на електронні книги або журнали: Financial Times, Bloomberg;
  • надання доступу або завантаження фото, зображень, відео: Fex, WeTransfer;
  • доступ до аудіовізуальних творів, відео- і аудіо творів, ігор, участь в таких іграх, доступ до ТБ програмам або їх пакетам: Netflix, Amazon, Wargaming, Spotify, iTunes, Apple TV);
  • доступ до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів,
  • розміщених на платформах загального доступу до інформації / матеріалами: Vimeo, Behance і так далі.
  • Також це стосується всієї реклами в інтернеті.

Якщо ж говорити про те, як нова норма вплине на кінцевих користувачів, на думку юриста, ймовірно, що для них вартість послуг зросте на 20%. У той же час, експерт вважає, що навряд чи всі зазначені зарубіжні компанії кинуться реєструвати в Україні ТОВ: адже крім ПДВ є податок на прибуток, зарплатні податки, витрати на утримання офісу.

«Досить багато перерахованих компаній зареєстровані у країнах, де вони не платять високі ставки корпоративного податку, а використовують податкові переваги таких країн. Україна в цьому випадку не найоптимальніша країна », – зазначає юрист.

Думка агентств

Віктор Матвєєв, Financial Manager в Netpeak Group:

Основні моменти на які потрібно буде звернути увагу з 01.01.2022 року:

  • Для тих, хто платить за Google в Україні – нічого не зміниться.
  • Для тих, хто платить за Facebook, TikTok та інші сервіси з особистих карток фізичних осіб, – вартість реклами збільшиться на 20%.
  • Рахунки на рекламу у Facebook, TikTok для фізичних осіб, ФОП на єдиному податку з України будуть виставлятися з + 20% ПДВ.
  • Юридичним особам не буде вигідно поповнювати рекламу через картки звичайної фізичної особи , тому що простіше буде заплатити з р / р за дані послуги, зокрема українським компаніям-резидентам.
  • Компанії (юридичні особи) та ФОП зможуть замовляти послуги реклами без «податку на репатріацію» у нерезидентів, сплачуючи при цьому лише ПДВ. Але, для таких осіб залишиться основне питання: чи будуть компанії-нерезиденти надавати закриваючі документи? Оскільки їх відсутність – шлях до проблем з податковою в Україні у частині виплат нерезиденту.
  • Українські компанії зможуть запропонувати послугу з розміщення реклами у нерезидентів, в т.ч. поповнення сервісів (Google, Facebook, TikTok та інших), і найголовніше – надати закриваючі документи без ризиків для клієнтів.
  • Ринок рекламних послуг у даній частині стане більш конкурентним, прозорим і зрозумілим як компаніям-нерезидентам, які надають рекламні послуги, державі, компаніям, які розміщують рекламу, а також компаніям-резидентам України, які надають рекламні послуги.

В результаті ринок реклами стане цивілізованішим і прозорішим, але дрібним і малим бізнесам реклама подорожчає на 20%.

Максим Саваневський, керуючий партнер агентства Plusone Social Impact: 
Оскількі компанія Google вже давно є легальним платником податків в Україні, реклама, розміщена через її сервісі, оподатковується ПДВ. Тому на зміни тут якісь очікувати немає сенсу.

Інша ситуация з Facebook (соцмережі Facebook, Instagram та Facebook Messenger). Наразі механізм нарахування ПДВ для цієї Платформи невідомий. Є два варіанти:

  • Перший – ціна для українського рекламодавця зросте на 20%, другий – ціна НЕ зміниться, і Facebook буде фактично віддавати частину свого прибутку українській державі.
  • У другий варіант не сильно віриться, адже в такий спосіб Facebook створює прецедент і прямо вказує, що в принципі готовий ділитись своїми прибутками з державами.

Тому я б розглядав радше варіант автоматичного зростання ціни для українських рекламодавців на 20%. Але великі системні українські рекламодавці (банки, рітейл, виробники FMCG і т.д.) й так вже сплачують ПДВ. Адже вони вже є платниками ПДВ.

Основним механізмом оплати реклами у Facebook та Instagram є банківська картка.

Оскільки Facebook не надає жодних документів, які вимагає Фіскальна служба для підтвердження наданих послуг, єдиним легальним інструментом є прив’язка картки ФОПа. Якщо рекламодавець-платник ПДВ купує у ФОПа рекламу на 100 000 грн, рекламодавець перераховує ФОПу 100 000 грн (з яких ФОП сплачує державі 5000 грн), і ще 20 000 платник ПДВ платить теж державі.

Тобто з суми 120 000 грн (в т.ч. ПДВ), які рекламодавець виділив на рекламу, держава отримає 25 000 грн.

В разі створення легального механізму, за яким українські компанії, які є платниками ПДВ, будуть оплачувати рекламу напряму у Facebook, податкові надходження в держави навіть зменшаться, адже тепер не потрібна буде проміжна ланка у вигляді ФОПа, і в результаті держава зі 120 000 грн отримає замість 25 000 податків лише 20 000 грн.

Що стосується рекламодавців, які не є платниками ПДВ, то ціна для них дійсно може зрости на 20%. Але таке зростання ціни є досить великим, тому тут точно з’являтимуть легальні обхідні механізми оплати реклами. Наприклад, коли оплата за послуги буде здійснюватись через посередника, який перебуває в країні, яка не платить ПДВ за послуги у Facebook.

Олексій Лях, співвласник MarTech-агентства newage.:

Спочатку розповім про те, як це вплине на бізнес. Для частини нічого не зміниться, для інших вартість реклами збільшиться на 20% ПДВ

Великий бізнес і так платить ПДВ. Або на юрособу Google, яка вже давно є в Україні, або через білінг партнера (представництва компаній, яких ще немає в Україні), який бере відсоток за те, що за офіційними договорами купує ці послуги у західних кампаній. Так останні кілька років платники ПДВ купували рекламу у Facebook, або оплачували інші сервіси, у тому числі нерекламні.

По суті зміни торкнуться малого і середнього бізнесу, який працює без ПДВ – для них вартість реклами зросте на 20%. Це торкнеться тих, хто сплачував подібні послуги або поповнював акаунти з фізичних карток. Для них це – додатковий податок, і вони постраждають найбільше, адже їх зобов’яжуть це платити.

Постачальники реклами, Google, Facebook TikTok і інші, якщо вони підуть цим законом, будуть зобов’язані зареєструватися в Україні і платити 20% понад вартості реклами у бюджет України. Пункт ПДВ, який кожен бачить у чеках з супермаркетів, тепер з’явиться і у квитанціях на поповнення рекламного кабінету.

Якщо великі гравці, Facebook, Twitter, Snapchat, Pinterest та інші зайдуть в Україну, це може відбитися на білінгових компаніях. У платників ПДВ не має причин купувати через них, коли можна безпосередньо працювати з українським філіалом.

Тепер про ринок в цілому.

Держава планує «привести» представників великих сервісів в Україні, я вважаю, це – хороший крок. Наш ринок буде зростати, і так ми точно будемо більше помітне на їх радарах.

Держава хоче, у тому числі, на цих послугах отримувати ПДВ, поповнювати скарбницю. Так, це – новий податок, але він врівноважує всіх гравців. Google грає в довгу, він давно зайшов в Україну, зробив юрособу і компанії, які платять ПДВ, могли безпосередньо купувати у Google. Тепер його зобов’яжуть платити податок і з тих, хто платив за картками. Це в цілому нормалізує економіку.

По суті ситуація близька до звичайних продуктів. Коли приходиш у магазин і за 60 грн купуєш шампунь, у ньому 50 грн – ціна шампуню і 10 грн – ПДВ, це може бути зазначено на ціннику, і це точно буде вказано у чеку. Той же шампунь міг хтось завезти з-за кордону: минаючи митницю, не реєструючи доходи і в обхід будь-яких податків, включаючи ПДВ. Звичайно, «нелегал» буде дешевше, але для економіки і державного бюджету це погано.