Декілька років тому героїня під псевдонімом Джейн працювала в компанії, де свідомо недоплачували співробітникам жіночої статі. Керівництво знало про проблему, але відмовлялося її вирішувати. Історію Джейн переповіли Fast Comany.
Джейн влаштувалася інженером в компанію у медичній сфері одразу після того, як закінчила університет. Вона думала, що це великий крок в її кар’єрі.
На новій позиції Джейн отримала трьох підлеглих – двоє чоловіків та одну жінку, а також доступ до інформації про зарплату всіх співробітників у відділі. Яким ж було її здивування, що у підлеглих-чоловіків компенсація значно більше, ніж у неї самої.
“Я була керівником цих чоловіків, я встановлювала їм цілі та кожен тиждень проводила тет-а-тет сесії з ним, оскільки я відповідала за їх результати. Та кожний з них заробляв на 20-30% більше чим я”, – розповіла Джейн.
А підлегла жінка заробляла менше всіх, хоча в неї було більше досвіду, краща освіта та робоча ефективність.
Джейн розповіла про проблему в HR та попросила підвищити зарплатню їй та її підлеглій. На її здивування, в HR знали про різницю в рівні зарплатні чоловіків та жінок. Джейн пояснили, що чоловіків взяли на роботу пізніше – коли компанія вже могла запропонувати більш високі зарплати на їх ролях – звідси і різниця.
Джейн розуміла, що виправдання як мінімум дивне, але вирішила дати шанс компанії виправитися. Їй пообіцяли вирішити проблему, однак цього так і не відбулося, хоча Джейн знову і знову нагадувала про своє прохання.
Насправді ні їй, ні її підлеглій зарплату підвищувати не збиралися. Це стало зрозуміло через рік, коли Джейн пішла до керівництва з іншою проблемою – її підлеглі погано справлялися із своєю роботою. Це негативно відображалося на показниках всього відділу, а головне на клієнтах.
Джейн запропонувала врізати підлеглому квартальний бонус, але керівництво раптово заступилося за нього та наполягло на виплаті бонусу в повному розмірі, не дивлячись на погану роботу.
Дівчина не знає, чому керівництво компанії підтримувало співробітників чоловіків, але ніколи – жінок. Але в неї є припущення, що вся справа в начальнику. В першу зустріч з ним Джейн здалося, що він – людина старої закалки, який звик недооцінювати жінок.
“Коли я вперше прийшла на цю роботу, він сказав мені: “Я знаю, що ти недавно вийшла заміж. Я не хочу, щоб ти через пів року прийшла до мене і сказала, що твій чоловік жаліється на твої часті відрядження”, – згадує Джейн.
Скільки б Джейн не старалася вибити для себе та своєї підлеглої підвищення, супервайзери так нічого не зробили. Пропрацювавши в компанії два роки, Джейн звільнилася та влаштувалася на нову роботу, де отримала справедливу зарплату.
При звільнені її заставили підписати договір, який забороняв працювати їй в будь якому дочірньому підрозділі компанії. Цей договір не був стандартним при звільнені.
“Це був бридкий підсумок двох бридких років”, – прокоментувала Джейн.
Проблема світового масштабу
Джейн – далеко не єдина, хто зіштовхнувся з дискримінацію за статевою ознакою на роботі. За даними досліджень, жінки заробляють на 20% менше чоловіків, працюючи фултайм. Такий розрив іноді пов’язаний з тим, що жінки часто працюють в традиційно більш низькооплачуваних сферах, таких як шкільна та дошкільна освіта, а також тому, що часто через вихід в декрет вони не можуть дослужитися до топ-позицій з високою зарплатнею.
Насправді жінкам нерідко платять менше, чим чоловікам, на аналогічних ролях в одній і тій самій сфері. Так за даними платформи Hired в 60% випадків жінкам в ІТ-сфері із самого початку пропонують зарплатню нижче, чим чоловікам на тих самих позиціях. В середньому різниця складає близько 3%, але в деяких випадках вона може скласти 50%.
Оскільки Джейн сама була начальником, в неї був доступ до інформації про зарплатню. Але в більшості спеціалістів жіночої статі такого доступу немає, та вони навіть не здогадуються, що отримують значно менше.
Еллісон Еспосіто Медіна працювала в ІТ-компаніях, таких як Foursquare та Google, перед тим як звільнитися та заснувати організацію Tech Ladies. Вона підтримує жінок, які працюють в ІТ-сфері. За її словами багато жінок в принципі раді, що їм дали роботу, та навіть не задумуються над тим, що їх дискримінуються в оплаті.
“Думаю роботодавці цьому тільки раді. Ще на етапі переговорів щодо зарплатні вони пропонують на $20 000 – 30 000 в рік менше, чим чоловікам. Але для жінок це вже набагато більше, чим вони отримувала на минулій роботі. Вони навіть не підозрюють, скільки грошей потрібно просити”, – зазначає Медіна.
Елісон сама працювала на роботі по 18 годин в день. Та коли дізналася, що їй платять менше, чим чоловікам на аналогічних посадах, це знищило її мотивацію.
“Ти відчуваєш, що твою роботу та твій вклад не цінують”, – згадує вона.
На відміну від Джейн, якій стало краще після прохань про підвищення зарплатні, але й гірше не стало, Еліссон пережила ситуацію, коли звернення до начальства закінчилося звільненням. Вона працювала в добре фінансованому стартапі, та в якісь моменти її обов’язки сильно виросли – а зарплатня залишилася без змін. Еліссон звернулася до начальника, який здавався розуміючим та співчутливим та попросила збільшити їй зарплатню. На що він відповів достатньо агресивно: “Ти не пропрацювала тут і року, як ти смієш просити про це?”.
З тих пір стосунки Еллісон з босом розладитися, їй довелося піти.
Епілог
Підлегла Джейн, яка отримувала найнижчу зарплатню в команді, та яка була при цьому самим ефективним співробітником, звільнилася незадовго до звільнення своєї начальниці. Джейн дуже хотіла зберегти цінного співробітника та навіть пропонувала частину свого бонусу платити їй. На це в HR відповіли відмовою – нібито в компанії не було процедур, які дозволяли б це реалізувати.
Як і очікувалося, жінка влаштувалася в конкуруючу компанію на зарплатню в два рази більше, чим отримувала, коли працювала на попередньому місці.
