The New York Times опублікував статтю про те, як в американському корпоративному середовищі проявляється культура YOLO ( «Живеш один раз»): багато офісних співробітників, виснажених пандемією, вирішуються кидати стабільні роботи і пробувати щось нове та ризиковане. Редактор підготувала скорочений переклад статті.
. . .
З виснаженими мілленіами-співробітниками в Америці відбувається щось дивне. Вони провели рік, зігнувшись над своїми макбуками, виживаючи від Zoom-колла до Zoom-колл, сидячи на хлібі з закваскою і тренуваннях на Peloton. Тепер же вони готові всім ризикнути.
Хтось кидає стабільну роботу, щоб почати новий бізнес. Хтось перетворює підробіток у повноцінний проект або починає працювати над власним сценарієм. Інші зубоскалять над спробами боса загнати всіх назад в офіс і вимагають можливість працювати звідки і коли завгодно.
Їх надихають зростаючі темпи вакцинації і оживає ринок праці. Їх банківські акаунти набрались жирку за рік сидіння вдома, і це тільки зміцнює їх рішучість ризикувати. Хтось із них всього лише вирішується на нову роботу, хтось взагалі вирішує зійти з кар’єрного конвеєра.
Якщо у цього руху і є девіз, це – YOLO (you only live once або «живемо тільки раз)», абревіатура, яку популяризував репер Дрейк ще десяток років тому, і яка з тих пір полюбилась всім, хто любить ризик. Цей термін вже став мемом серед трейдерів на Reddit, які звертаються до нього, роблячи нераціональні ставки, які іноді спрацьовують (згадати хоча б приклад GameStop – класична YOLO-історія). У більш широкому сенсі він характеризує відношення, яке охопило занудьгувавших офісних співробітників в останні місяці.
Будемо чесні: пандемія ще не закінчилася і мільйони американців все ще оплакують і втрату роботи, і втрату близьких. Не кожен може собі дозволити раз і назавжди відмовитися від обережності. Але все зростаюча кількість людей з фінансовими подушками і затребуваними вміннями змінюють жах і тривожність минулого року на професійну безстрашність нового типу.
Я вперше почув про такі історії ще близько року тому. Відразу кілька моїх знайомих оголосили, що кидають престижні високооплачувані роботи і починають працювати над ризикованими, але надихаючими проектами. З тих пір скромний струмочок повідомлень про зміну роботи в LinkedIn перетворився у широкий потік. Я написав про це твіт і десятки історій посипалися у мою пошту. Всі вони – варіації однієї і тієї ж теми: пандемія поміняла мої пріоритети, і я зрозумів, що не зобов’язаний так жити завжди.
Бретт Вільямс, 33-річний юрист з Орландо, знайшов осяяння під час Zoom-медитації: «Я раптом зрозумів, що просиджую за столом 10 годин на день і відчуваю себе нещасним. І мені подумалося: «А що я втрачаю? Ми усі можемо завтра померти» ».
Так що він пішов з роботи, кинувши посаду партнера і щедру зарплату великої фірми, щоб приєднатися до маленької команди, якою керував його сусід, і більше часу проводити з дружиною і собакою. «Я все ще юрист. Але я давненько не відчував такого наснаги від своєї роботи», – говорить він.
Олівія Мессер, 29-річний репортер в The Daily Beast, пішла з роботи у лютому, оскільки зрозуміла: робота з темою пандемії цілий рік вимотала і травмувала її.
«Я відчувала себе настільки виснаженою, що здавалося, більше не знаю, як робити свою роботу», – каже вона. Репортер пішла з роботи, переїхала з Брукліна в Сарасоту, ближче до батьків. З тих пір вона займається фрілансом і своїми хобі на зразок малювання і плавання на байдарках.
Вона визнає, що не всі люди можуть дозволити собі такі зміни. Але її це рішення привело до тями. Життя знову стало приносити відчуття реалізації, повернувся творчий підхід.
YOLO цілком може стати основним робочим трендом цього року. Недавнє дослідження Microsoft показало, що понад 40% співробітників всього світу подумують про те, щоб змінити роботу. Анонімна соцмережа Blind, популярна серед хайтек-співробітників, з’ясувала, що близько 49% її користувачів збираються на нову роботу в цьому році.
«У нас був рік на те, щоб оцінити, наскільки життя, яке ми живемо, збігається з тим, про яке ми мріємо. Особливо це працює для молодих людей, яких вчили важко працювати, виплачувати студентські кредити, щоб одного разу змогти насолоджуватися життям. Багато з них зараз сумніваються у цьому правилі. Може, їм хочеться бути щасливими прямо зараз? », – каже Христина Валлас, старший лектор в Harvard Business School.
Побоюючись масового виходу співробітників, роботодавці намагаються підняти робочий дух і боротися з вигоранням. LinkedIn недавно надав усім своїм співробітникам оплачуваний тиждень вихідних. А команда Twitter отримала зайвий вихідний день на місяць, у рамках проекту #DayofRest. Credit Suisse виплатив молодшим банкірам $ 20 000, а Houlihan Lokey – повністю оплачений відпочинок у відпустці.
Підвищення зарплат і зайві вихідні можуть переконати деяких залишатися на місці. Але для інших саме застій – це проблема, і єдине її рішення – радикальні зміни.
«Відчуття таке, ніби нас замкнули всередині наших кар’єр останні десять років, і нарешті з’явилася можливість усе змінити», – каже Нейт Моузлі, 29-річний закупник у великому магазині одягу. Він недавно зважився залишити свою роботу, яка приносить $ 130. 000 на рік, і зробити це до 1 червня, тієї дати, до якої співробітники його компанії зобов’язані повернутися в офіс.
Він створив таблицю в Excel під назвою «Криза пізніх 20-ти років», яку заповнив можливостями для наступного свого кроку. Можна піти на курси програмування, можна почати майнити ефіріум, можна приєднатися до політичної кампанії 2022 року, переїхати до Карибського моря і відкрити туристичний бізнес. Він регулярно дивиться цей файл, додаючи плюси і мінуси до кожної опції.
«Ідея повертатися до того, як все було до коронавірусу, здається такою неприємною після минулого року. Якщо не зараз, коли ще я це зроблю », – говорить він.
Можливо, хтось із руху YOLO і повернеться до стабільних робіт, як тільки у них закінчаться відкладені гроші або ж провалиться новий проект. Але дух відчайдушного ризику здається заражає навіть тих, хто зазвичай прагне перевершити себе і прорватися вгору кар’єрними сходами.
Частково тому, що такі люди можуть дозволити собі ризикувати. Збільшена допомога при безробітті, розквіт фондового ринку забезпечили багатьом страховку на випадок, якщо щось піде не так. У багатьох галузях зараз – брак співробітників, і це означає, що знайти собі нову роботу буде простіше. Кількість вакансій в США виросла у лютому до дворічного максимуму в лютому 2021 року.
На додаток до можливості зміни роботи пандемія створила набагато більше віддалених робочих місць. А кандидати отримали набагато більше можливостей у переговорах з роботодавцями.
Індивідуальні YOLO-рішення можна звести до конкретних впливаючих чинників: втома від чотирьох стін, нові можливості швидко розбагатіти на кшталт NFT і так далі. Але багато з цих рішень пояснюються більш глибоким падінням ілюзій і почуттям, що економіка змінюється. Так, щось божевільні виграють, а обережні пасують.
Відразу кілька людей, яким 20-30 років, які ходили у престижні школи і яких ніяк не можна описати як «працівників життєво-важливих сфер послуг», розповіли мені, що пандемія зруйнувала їхню віру в традиційні офісні кар’єрні сходинки. Вони спостерігали за тим, як їх незалежно-мислячі однолітки багатіють, приєднуючись до стартапів або граючи на криптовалютних коливаннях. У той час, як їхні боси топлять їх в рутині та не підтримують за часів пандемії і найпохмуріших років їх життя.
«Останній рік показав, як насправді компанії ставляться до свого штату. Для багатьох стало складно продовжувати працювати на бізнес, який не бере до уваги, наскільки раптово змінилися наші життя », – каже кар’єрний консультант Латиш Бірд. Вона консультує представниць не білого населення в галузях на кшталт хайтеку, фінансів і медіа. І за її словами, крім ефекту від пандемії і вигорання, багато представників меншин страждають і від поверхового ставлення своїх роботодавців до питань расової справедливості.
Звичайно, не кожен вигорілий співробітник кине роботу. Для деяких продовжена відпустка або більш гнучкий робочий розклад може і погасити спрагу змін. А деякі виявлять, що повернення в офіс принесе в їх життя втрачений баланс.
Але для тих, хто може собі це дозволити, дух пригод витає у повітрі.
