Владі не дають права регулювати інтернет-трафік: прийнятий закон про електронні комунікації

30 вересня Верховна Рада у другому читанні прийняла законопроект про електронні комунікації (№3014). Він встановлює загальні правила гри для ринку телефонного зв’язку і інтернет-доступу. І покликаний оновити чинне законодавство в цій сфері, яке формувалося ще 15 років тому.

Що нового вводить проект?

Законопроект вводить деякі загальні правила:

  • Весь цифровий зв’язок (включаючи телефонний, бездротовий і дротовий інтернет-доступ) відносять до сфери електронних комунікацій.
  • Згідно з текстом проекту, електронні комунікації – це передача і прийом інформації незалежно від її типу або виду, за допомогою електронних комунікаційних мереж.
  • Проект вводить принцип технологічної нейтральності: за цим принципом, застосування закону має бути максимально незалежним від технологій, які використовуються. Закон не заохочує і не дискримінує використання конкретних технологій і повинен підтримувати конкуренцію на ринку.
  • Приклад для попереднього пункту: такий принцип дозволяє мобільним операторам використовувати частоти, на які вони купили ліцензії, для будь-якої технології зв’язку.
  • Держава визнає інтернет універсальною послугою, і має забезпечувати до нього доступ в тих регіонах, де самі оператори не змогли цього зробити.

У проекті багато конкретних правил, які стосуються роботи ринку:

  • Штрафи за спам. Ст. 123 проекту вводить обов’язкову попередню згоду абонента отримувати інформацію і обов’язкову можливість відмовитися від розсилки в кожному повідомленні. Штрафи за небажані розсилки – від 1700 до 8500 грн.
  • Можливість купувати телеком-послуги не в «пакетах». Наприклад, якщо абонент хоче використовувати тільки голосові дзвінки, без інтернету або SMS, у нього повинна бути можливість купити тільки хвилини на голос (ст. 110, ч. 5).
  • Право знати про мінімальну і максимальну швидкості фіксованого або мобільного інтернету, за який платить абонент. Ст. 108 наказує телеком-компаніям повідомляти про мінімальну, середню і максимальну швидкості підключення.
  • Право отримувати телеком-послуги анонімно (стара тема про  SIM-карти по паспорту), ст. 107, п. 5.
  • Для операторів передбачена можливість розгортати 5G-мережі за спрощеною процедурою, і т.д.

А що з регулюванням трафіку?

Під час роботи над проектом трапився конфлікт між деякими авторами і провайдерами. Справа в тому, що одна з правок депутата Володимира Ар’єва змінювала текст закону таким чином, що держава теоретично отримувала можливість регулювати інтернет-трафік.

Що мається на увазі? У початковому тексті проекту, в ст. 1 зазначено, що сфера дії цього закону (а значить, і державне регулювання) не поширюється на:

взаємоз’єднання, розподіл ресурсів, маршрутизацію і транзит трафіку в мережі інтернет, які регламентуються документами міжнародних організацій (крім організацій на території держав, які визнані в Україні агресорами).

Виправлення депутата Ар’єва вилучало цей пункт з проекту закону. Однак, судячи з таблиці правок від 30 вересня 2020 року, цю правку не внесли. А значить, держорганам не дають права регулювати інтернет-трафік.

Як проект оцінюють юристи

Проект прокоментував юрист ГО «Лабораторії цифрової безпеки» Максим Дворовий:

«У сфері цифрових прав, на предмет якої ми вивчали цей проект, є кілька важливих новел:

  • Включення до переліку універсальних послуг широкосмугового доступу в інтернет у фіксованому місці. При цьому, швидкість доступу повинна забезпечувати користувачам можливість використовувати ряд сервісів, від інтернет-банкінгу до відеоз’єднання. Держава бере на себе обов’язок забезпечити такий доступ на окремих територіях, якщо така послуга не може бути там забезпечена на комерційних умовах за конкурсною процедурою.
  • Друга важлива річ щодо цифрових прав: законопроект встановлює додаткову гарантію того, що інформація про надані користувачам послуги може видаватися тільки за рішенням суду і в порядку, визначеному законом. Це створює додаткову гарантію захисту того, що інформація про нашу поведінку в мережі не потрапить в руки правоохоронних органів інакше, ніж через процедури Кримінально-процесуального кодексу.
  • Третій важливий момент: імунітет постачальника послуг від вмісту інформації, яка передається по мережах. Його синхронізували з Законом «Про електронну комерцію», це усуває ризики притягнення постачальників послуг (провайдерів і операторів – ред.) за контент, який поширюється в їх мережах.
  • З ризикового: в тексті збережена норма про внесення змін до Закону «Про боротьбу з тероризмом», по якій Кабміну надається повноваження встановлювати порядок тимчасового обмеження послуг в районі проведення антитерористичної операції. Так уряд отримує повні права вимикати доступ до мережі під прикриттям АТО, наприклад, під час масових акцій і протестів, які будуть розцінені як терористичні загрози».

banda.media

Обязательно подпишитесь на наш Telegram канал

ПОДПИСЫВАЮСЬ
ПОТОМ