Ще на етапі обговорення концепту його куратор при Мінціфра Олександр Борняков говорив, що «Дія Сity» – це по суті пакет законів. Резидентам особливої економічної зони в Україні пропонуються інші правила гри, зі своїми регуляторами, які будуть контролювати їх виконання.
Основна частина цих правил (про податки буде в окремому документі) прописана в законопроекті №4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Його ще називають Законом про «Дія Сity». У цій статті розглянемо основні новації, які пропонує проект.
. . .
Вимоги до кандидатів у резиденти
Укладачі акцентують, що становлення резидентом «Дія Сity» – цілком добровільне. Якщо компанія не хоче працювати в умовах особливого правового режиму, вона може продовжувати вести господарську діяльність за загальноукраїнськими правилами.
Водночас претендувати на статус резидента також можуть не всі. У законопроекті прописано низку вимог до кандидатів.
- Співробітники компанії повинні отримувати не менше $ 1400 за офіційним курсом на 1 січня 2021 року. Сюди може входити зарплата, бонуси та інші форми місячної винагороди.
- У компанії повинно працювати більше 9 осіб.
- Чистий дохід компанії від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за звітний період становить не менше 90% суми чистого доходу за той же період.
Також законопроект визначає чіткий перелік сфер діяльності, в яких можна претендувати на статус резидента. А саме: розробки та обслуговування ПЗ, геймдев, інтернет-реклама, hardware, криптовалюта і IT-інновації.
Повний перелік виглядає так:
- видання комп’ютерних ігор, іншого ПО, їх переклад і адаптація;
- розробка, модифікація, тестування і підтримка комп’ютерних ігор й іншого програмного забезпечення;
- надання програмних продуктів у режимі «онлайн»;
- послуги з навчання комп’ютерної грамотності, навчання розробці, модифікації, тестуванню та технічній підтримці ПЗ;
- проведення маркетингових кампаній і надання рекламних послуг в інтернеті з використанням ПЗ, розробленого за участю резидента Дія City;
- дослідження і експериментальні розробки у сфері інформаційних й інформаційно-комунікаційних технологій;
- послуги, пов’язані з обігом віртуальних активів (маються на увазі криптовалюта – ред.), за умови відповідності постачальника таких послуг кваліфікаційним вимогам до постачальників;
- інші види діяльності, які визначить Кабінет Міністрів.
Відзначається, що кандидати можуть вести діяльності виключно в цих сферах – однієї або кілька. Але не у відмінних від них.
Хто не може претендувати на статус резидента
Перш за все, компанії, які не відповідають вимогам вище. А також:
- компанії, зареєстровані не в Україні,
- комунальне підприємство або юрособа, акціонером (25% статутного капіталу) якого є держава або територіальна громада,
- некомерційні організації;
- організація з непрозорою структурою власності;
- компанії, більше 10% яких належать державі-агресору;
- банкрути;
- компанії зі списку санкцій;
- компанії, більше 25% у яких належить країні, що входить у список FATF (країни, які не співпрацюють у протидії відмиванню доходів);
- компанії з податковою заборгованістю більше 30 днів і більше 10 мінімальних зарплат;
- юрособи, які надають послуги, пов’язані з обігом віртуальних активів, які «не відповідають кваліфікаційним вимогам до постачальників таких послуг».
Винятки можуть зробити для стартапів. Їм потрібно буде пітчіти свій бізнес-план у «Дія City». І в разі його прийняття, вони зможуть отримати право резидентсва.
Процес отримання статусу резидента – покроково
- Компанія подає заяву в «уповноважений орган».
- Орган повинен розглянути заяву протягом 15 днів, а також може повернути заяву або відмовити компанії, якщо вона не відповідає критеріям резидента.
- Орган вносить відомості про заявника до реєстру резидентів «Дія City» одночасно з прийняттям рішення про отримання заявником статусу резидента.
- Якщо орган не повернув заяву, не продовжив термін розгляду або не відмовив компанії, юрособа стає резидентом автоматично.
- Після отримання статусу резидента протягом трьох місяців компанія-претендент повинна надати уповноваженому органу звіт про відповідність усім критеріям резидента і аудиторський звіт за результатами перевірки бухгалтерської та фінансової звітності.
- Компанія вважається резидентом із моменту внесення інформації про неї до відповідного реєстру резидентів «Дія City», який буде у відкритому доступі.
З цього моменту резидент «Дія City» зобов’язаний щорічно надавати уповноваженому органу звіт про відповідність критеріям резидента:
- річний звіт про відповідність,
- аудиторський звіт за результатами перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності заявника.
Якщо уповноважений орган виявить невідповідності, неправдиві відомості або порушення виконання обов’язків резидента, то він може позбавити компанію цього статусу. Також резидент може втратити статус за власною заявою.
«Трудовий кодекс» «Дія City»
Резиденти «Дія City» можуть наймати і оформляти співробітників на підставі:
- трудових договорів (контрактів),
- гіг-контрактів із фізособами,
- інших цивільно-правових договорів із підрядниками, в тому числі ФОП.
Якщо перший і останній варіант вже знайомі українським компаніям, то гіг-контракти – цікава новація. У законопроекті досить детально прописується, як це буде працювати. Розпишемо основне.
- У гіг-контракті з фізособою прописується робота, яку зобов’язується виповнити гіг-співробітник. Вона поділена на завдання (гіги), проекти і розпорядження роботодавця або інших його гіг-співробітників (простіше кажучи, топ-менеджерів, які також оформлені гіг-контрактом).
- Роботодавець зобов’язується оплачувати роботу гіг-співробітника і забезпечувати належні умови праці, якщо робота не виконується дистанційно (гіг-контракт).
- У договорі можуть бути позначені:
- робочий час (не можуть перевищувати 8 в день або 40 годин на тиждень),
- умови про ненормований робочий час гіг-співробітника,
- години відпочинку,
- місце роботи гіб-співробітника (в офісі або поза офісом),
- забезпечення його обладнанням,
- умови перебування гіг-співробітника на робочому місці,
- умови додаткової компенсації, оплати відпусток тощо,
- порядок і строки виплати винагороди.
- Винагорода виплачується гіг-працівнику в гривнях, але його розмір в гіг-контракті може бути визначено в іноземній валюті.
Якщо жодна зі сторін не розриває і не змінює умови гіг-контракту, після закінчення його терміну гіг-контракт вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах. Але в разі втрати юрособою статусу резидента «Дія City» гіг-контракт вважається припиненим. Гіг-контракт може бути і тимчасовим – тобто мати на увазі співпрацю строго на певний термін.
За гіг-контрактами (так само як і на підставі інших форм працевлаштування) резиденти також зможуть наймати іноземців. При цьому гіб-контракт стане законною підставою для перебування особи без громадянства на території України.
Гіг-працівники підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (в разі хвороб, травм, вагітності та пологів тощо) і мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності від держави.
Гарантії від «маски-шоу»
В Україні неодноразово намагалися законодавчо захистити IT-компанії від обшуків, які дуже часто виконувалися з порушеннями і зловживаннями з боку правоохоронних органів. Однак на практиці нічого не змінювалося: СБУ, прокуратура і податкова продовжували громити офіси, іноді з автоматами за спиною.
Все це негативно відбивалося на інвестиційному кліматі України – іноземні компанії відмовлялися реєструвати тут свої офіси з побоювань, що в один прекрасний день у них увірвуться силовики і винесуть сервера.
«Дія City» обіцяє захистити своїх резидентів від таких явищ.
У законопроекті йдеться, що на всіх резидентів «Дія City» поширюється система державних гарантій захисту інвестицій, передбачена законодавством України про інвестиційну діяльність та режим іноземного інвестування. А позапланові перевірки можуть здійснюватися тільки за письмовим дозволом директора регулюючого органу.
Поки не дуже зрозуміло, чи передбачає це імунітет на обшуки для резидентів «Дія City». Однак представники галузі критикують цю норму: виходить, що для того, щоб отримати для своєї компанії захист від «маски-шоу», необхідно ставати резидентом. Для всіх інших обшуки ніхто не відміняв. Отже, резидентство в «Дія City» не таке вже й добровільне.
Замість підсумків
У законі ще багато цікавого. Наприклад, ціла стаття про самоорганізацію резидентів – простіше кажучи, компанії зможуть створити щось на зразок Асоціації резидентів «Дія City» і співпрацювати з регулятором для вирішення питань, що виникають.
Також законопроект визначає можливість укладення договорів про:
- нерозголошення комерційної таємниці та / або іншої конфіденційної інформації резидента;
- договорів про утримання від вчинення конкурентних дій;
- договорів про непереманювання клієнтів / співробітників / підрядників між резидентами і / або іншими особами,
- договору позики з альтернативним виконанням зобов’язання на вимогу кредитора. За таким договором позики, укладеної між кредитором і резидентом (боржником), може бути передбачено, що на вимогу кредитора в якості виконання альтернативного зобов’язання боржник зобов’язаний прийняти кредитора до складу учасників боржника або збільшити розмір його частки, якщо кредитор вже є учасником боржника, і вважати позику додатковим внеском кредитора для оплати частки в статутному капіталі боржника.
Правовий режим «Дія City» буде діяти не менше 15 років із моменту прийняття закону. Що буде далі – залежить від результатів функціонування «Дія City» на території України.
