Знайти предків он-лайн і оф-лайн? Реально

Дослідження свого родоводу – заняття непросте, але захоплююче для тих, хто хочет вивчити історію своєї родини. Директор центру вивчення генеалогії «Пращур» Віктор Долецький,та доктор історичних наук, професор кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» Максим Яременко пояснили, як організувати процес пошуку своїх предків самостійно: яку інформацію потрібно збирати, де її шукати і з якими історичними реаліями рахуватись.

Оберіть генеалогічну програму

Перш за все оберіть програму, в якій створите і будете розвивати генеалогічне дерево в процесі дослідження свого родоводу. Основний момент, на який варто звернути увагу при виборі програмного забезпечення – підтримка імпорту і експорту файлів в форматі gedcom (Genealogical Data Communication).

Якщо, наприклад, оновиться Windows, а розробники не випустять нову версію генеалогічної програми, ви не зможете вивантажити і перенести свої дані в іншу програму, – пояснює керівник центру вивчення генеалогії «Пращур» Віктор Долецький.

Він радить Family Tree Builder– спеціалізоване програмне забезпечення ізраїльського сервісу MyHeritage, головною перевагою якого є найбільша в світі база історичних записів і родинних дерев. З його допомогою можна створити максимально розширений портрет предків – додати фотографії, зафіксувати як основні генеалогічні дані, так і будь-яку іншу відому інформацію, включно з хобі і улюбленими письменниками.

Як тільки визначитеся з програмою, почніть систематизувати інформацію про родичів, якою володієте ви. В ідеалі – імена, фамілії, по-батькові, дати народження, шлюбу, смерті, також дуже важливо вказати точну географію подій. Не обмежуйтесь тільки близькими, вписуйте всі дані бічний гілок – тітки і дядьки, двоюрідні брати і сестри, які у вас є

Важливо: робіть резервні копії

Є кілька моментів, які фундаментально важливі в процесі всього дослідження. Один з них – резервні копії. Не забувайте їх робити і зберігати як на фізичних носіях, так і хмарі. Буде дуже шкода втратити інформацію, на яку ви працювали місяцями, а в гіршому випадку – роками.

Зберіть усні відомості і перевірте сімейні архіви

Ваші знання можуть дозволити вам створити генеалогічне дерево і навіть заповнити інформацію про кілька поколінь ваших предків. Тепер проговоріть все систематизовані дані з родичами і додайте інформацію про них. При цьому постарайтесь залучити до діалогу не тільки близьких, але й далеких членів сім’ї, двоюрідних бабусь, дідусів, їх дітей і внуків.

Паралельно вивчайте сімейний архів кожного – скануйте всі можливі документи, фотографії якщо є – мемуари, листи і щоденники. Ці, так звані джерела особистого походження унікальні, і якщо ви не нащадок відомих історичних особистостей – вам навряд чи вдасться знайти подібне в архівах.

Всю знайдену інформацію одразу ж вносьте в програму і обов’язково прописуйте джерела – де ви їх знайшли той чи інший документ, фотографії і так далі.

Якщо ви через певний час повернетесь до зібраної інформації і вас виникнуть сумніви стосовно її достовірності, чи дані якогось іншого документа будуть суперечити, ви не згадаєте, звідки ви взяли все те, що внесли раніше, – пояснює Долецький

РАЦС як альтернатива

Якщо ви нічого не знаєте про найближчих членів вашої родини, їх основні дані – ПІБ, дати, місця народження і смерті, можна знайти в архівах РАЦС-ів. Там зберігається інформація за 75 років з дня складання кожного актового запису. Запитати її ви можете в тому випадку, якщо підтвердите те, що ви – родич людини, дані по якій вам потрібні. В іншому випадку знайти предків в архівах РАЦС-ів вам не вдасться – інформація, якій менше 75 років захищена законом «Про захист персональних даних».

Знайти предків он-лайн: електронні бази

Додаткову інформацію про родичів можна спробувати знайти в електронних базах, і не тільки українських. Ось незначний перелік ресурсів:

• Pra.in.ua – в цій он-лайн базі є дані про більш ніж 3,8 млн людей, які проживали на території України в періоді між 1650-1920 роками. Єдине, цей проєкт вже неактивний, база не оновлюється з 2020 року.
• «Реабілітовані історією» – серія книг, в яких є списки жертв політичних репресій в радянські часи.
• «Український матріолог ХХ ст.» – база даних, в якій можна також знайти інформацію про жертви політичних репресій.
• Книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні».
• «Мемориал» – російський сайт, на якому зібрано бази даних жертв політичного терору, держарбайтерів, особових справ репресованих.
• «Память народа» і «Подвиг народа» – російські проекти, в рамках який оцифровані архівні документи за 1941-1945 років. Зокрема, нагородні листи солдатів Червоної Армії, військові карти.
• Gwar – банк документів про учасників і події Першої світової війни.
• Szukaj w Archiwach – портал, який об’єднує колекції різних польських державних і музейних архівів.

Знайти предків в оф-лайні: йдіть в держ. архіви

Якщо ви дійшли до того моменту, коли вся можлива усна інформація, а також дані сімейних архівів зібрані – вже великий успіх. Але на черзі – державні архіви.

Важливо: враховуйте реалії історії

З слів Максима Яковенко, доктора історичних наук, професор кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», щоб зрозуміти, в який архів звертатись, бажано знати якого віросповідання були предки і конкретне місце їх походження. Ця інформація значно спростить пошук, дав вам розуміння в яких документах можуть бути дані членів вашої родини, а також – де ці джерела можуть зберігатись.

1. Чому віросповідання?

«До становлення радянської влади на наших територіях всі функції, які зараз виконує РАЦС,  тоді держава офіційно покладала на церковні структури. Якщо ти народжувався в родині православних,  тебе хрестили в церкві та фіксували це в метричній книзі. Якщо в греко-католицькій – в костелі, якщо в іудеїв – в синагозі, у протестантів були метричні книги протестантських общин і так далі», – пояснює Яременко.

2. Навіщо знати конкретний населений пункт?

Документи з основними генеалогічними даними різних часів прив’язані до того населеного пункту де народилася, проживала та померла людина. Так як адміністративно-територіальний поділ України постійно змінювався, важливо знати точну назву населеного пункту – це дасть можливість відслідкувати його приналежність в різні часи та зрозуміти в який архів звертатися.

« Наприклад, в ХІХ столітті центр Волинської губернії знаходився в Житомирі. Житомирської області не було. Волинська губернія охоплювала декілька сучасних областей – вона була величезною. Можливо, для того, щоб знайти необхідні документи, потрібно передивлятися путівники по архіву, який знаходиться на території сучасної області, але й інших архівів», – розповідає професор «Києво-Могилянської академії».

Які архіви перевіряти в процесі дослідження?

• Обласні архіви – в першу чергу варто звернутися до архіву тієї області, де знаходиться розшукуваний населений пункт зараз, Там вам зможуть підказати інші архіви, в яких можуть бути цікаві для  вас документи. Або можна самостійно пошукати в архівах сусідніх областей.
• Центральні історичні архіви – в Україні їх два: ЦДІАК в Києві та ЦДІВЛ в Львові,які важливо перевірити незалежно від обласного поділу. У Львові в основному зберігаються документи з територій, які знаходяться західніше від Збруча – вони до 1939 року належали Річчі Посполитій, а ще раніше Австро-Угорщині. На схід від Збруча – в Києві

Щоб знайти предків в архівах та не їхати в інше місто, є інша опція – ви можете направити туди платний запит на пошук інформації яка вас цікавить. Його вартість варіюється від 50 до 250 грн.

Які документи шукати в архівах?

• Церковні метричні книги – записи про народження, вінчання чи смерть, які велися в першій половині XVII століття до 1917 року в Російській імперії.

“Зараз метричні книги різних конфесій та релігій зберігаються в архівах згідно сучасного адміністративно-територіального устрою. Тобто, якщо зараз цей населений пункт в сучасній Київській області, потрібно звернутися в Центральний державний історичний архів України в Києві. Якщо інша область – до обласного державного архіву. Цей принцип більш менш чітко застосовувався до метричних книг ХІХ – початку ХХ століття”, – говорить Максим Яременко.

• Сповідальні розписи – також дореволюційне джерело. В них фіксували інформацію про тих, хто прийшов на сповідання під час посту а такому форматі: склад сім’ї прихожан, місце проживання та вік.

“Сповідальні розповіді будуть зберігатися в тому архіві, де є фонд відповідного адміністративного органу єпархії. На території під-російської України в ХІХ столітті адміністративно церковний поділ та адміністративно світський співпадали – яка губернія, така і єпархія. Київська губернія – Київська єпархія і так далі”, – розповідає Яременко.

Якщо ваше розслідування привело вас до XVII століття, щоб знайти предків тих часів, враховуйте також їх соціальний стан та регіональну приналежність. ” Найскладніше шукати інформацію про тих, хто “не засвітився” в історії, так сказати, кого не вважали героєм історії та кому було відведено скромне місце – обробляти землю та сіяти гречку, але знайти дані все ж можливо”, – говорить професор “Києво-Могилянської академії”. Шукайте наступні документи:

• Ревізькі казки – особовий перепис оподаткованого населення Російської імперії. Там записувалося ім’я, по-батькові та прізвище голови сім’ї та її членів, їх вік. В 1760-х роках така була проведена на Лівобережній Україні.
• Посімейні списки – переписи за дворами. які почали проводитися до середини XVIII століття. В них фіксувався склад сім’ї, вік, дати народження та смерті, дати поступлення на службу.
• Адрес-календарі – фіксувалися дані про різних державних службовців Російської імперії. Вони існували з 60-х років XVIII століття і до 1917.
• Документи дворянських зібрань – якщо предки були дворянами, навіть дрібними, інформацію можна віднайти в фондах дворянських зібрань. Вони зараз зберігаються в обласних архівах згідно сучасному адміністративно-територіальному поділу.

Родовід можна замовити

Якщо у вас немає часу, але є бажання знайти предків та дізнатися більше про свій родовід, тоді ваш варіант – звернутися до компанії,яка проводить генеалогічне дослідження. Із великих, які давно працюють на ринку України:

• “Пращур” – ціна залежить від багатьох факторів: кількості оброблених документів, кількість населених пунктів, які буду вивчені, кількості знайдених фактів, тривалості дослідження. В середньому, дослідження 7-10 поколінь обійдеться в $2000-$3000та буде проводитися рік.
• Ridni.org – проводить генеалогічне дослідження в архівах України. Комплексне дослідження роду до 10 поколінь обійдеться замовнику в 29 500 грн. та буде тривати 3 місяці. Є і більш дешеві послуги – інформація про одне покоління буде вартувати 4895 грн., про одного предка – 1495 грн.

 

«